- нагребти
- [нагреибти/]
-бу/, -бе/ш, -беимо/, -беите/; мин. -р'і/б, -реибла/; нак. -би/, -б'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
нагребти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
нагребти — див. нагрібати … Український тлумачний словник
нагребений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нагребти … Український тлумачний словник
нагрібати — а/ю, а/єш, недок., нагребти/, бу/, бе/ш; мин. ч. нагрі/б, нагребла/, нагребло/; док., перех. Гребучи, збирати в якій небудь кількості … Український тлумачний словник
понагрібати — а/ю, а/єш, док., перех. Нагребти багато чого небудь, у багатьох місцях … Український тлумачний словник
нагортати — 1) = нагорнути (горнучи, збирати в якій н. кількості), нагрібати, нагребти; громадити, нагромаджувати, нагромадити (зазв. траву, сіно тощо) Пор. згрібати, нагромадити I 2) див. нанести 1) … Словник синонімів української мови